Лист начальнику ГУ МВС України в м. Києві Крикуну О.О. /16.06.2007/

Начальнику ГУ МВС України в м.Києві
Крикуну О.О.
01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15

ЗАЯВА

15 травня 2007 року Громадський рух людей з майбутнім «Любов проти гомосексуалізму» (далі – громадський рух ЛПГ) звернувся до Начальника міліції громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві Ошовського В. І. з письмовою заявою, зареєстрованою за вх. № 5124 (копія додається). В заяві громадського руху ЛПГ повідомлялося, що 17 травня 2007 року в місті Києві планується проведення протизаконних масових заходів, спрямованих на групове порушення громадського порядку. Організатори цих заходів умисно не повідомили виконком Київської міської ради про час та місце проведення своїх заходів, як це передбачено пунктом 1 Рішення Київської міської ради №317/418 від 24.06.1999 р. Це було зроблено для того, щоб ні органи місцевого самоврядування, ні тим більше правоохоронні органи не змогли запобігти організації групових дій, спрямованих на порушення громадського порядку.

Згідно підпункту «а» п.310 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затв. наказом МВС України №404 від 28.07.1994 р. (далі – Статут ППС), органи внутрішніх справ зобов’язані були уточнити у організаторів протизаконної демонстрації програму, місце, час, порядок проведення демонстрації, кількість та склад її учасників. Така перевірка повинна була перешкодити злочинним діям організаторів демонстрації, які організували групові дії учасників демонстрації, спрямовані на порушення громадського порядку. Згідно ст. 293 Кримінального кодексу України №2341-III від 05.04.2001 р. (далі – КК України) організація групових дій, спрямованих на порушення громадського порядку є злочином за який передбачена кримінальна відповідальність. Про те, що такий злочин було вчинено, беззаперечно свідчить сам факт проведення протизаконної демонстрації 17 травня 2007 року в центрі Києва, а також вчинення хуліганських дій безпосередніми учасниками цієї демонстрації. Тому органи внутрішніх справ, напередодні проведення демонстрації, зобов’язані були припинити вчинення злочину, передбаченого ст. 293 КК України і притягти організаторів демонстрації до кримінальної відповідальності. Але правоохоронні органи не припинили вчинення злочину, передбаченого ст.293 КК України і дали можливість організаторам протизаконної демонстрації безперешкодно підготуватись до вчинення нових злочинів, які полягали у вчинені хуліганських дій.

Відповідальним за невжиття заходів, які повинні були припинити вчинення злочину, передбаченого ст. 293 КК України, вважаємо Начальника міліції громадської безпеки ГУ МВС України в м.Києві Ошовського В.І. Представник громадського руху ЛПГ Качор Т.В. особисто повідомив його, на особистому прийомі громадян про вчинення цього злочину, який відбувся 15 травня 2007 року. Тому Ошовський В.І. був обізнаний про вчинення злочину, щодо організації групових дій, спрямованих на порушення громадського порядку в центрі Києва і міг вжити заходів для його припинення.
Також Ошовський В.І. міг попередити вчинення нових злочинів, які були вчинені безпосередньо під час проведення демонстрації 17 травня 2007 року в центрі міста Києві. Ці нові злочини були вчинені учасниками демонстрації і кваліфікуються за ч. 2 ст.296 КК України – хуліганство. Згідно ч. 2 ст.296 КК України хуліганством є грубе порушення громадського порядку, вчинене групою осіб з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

У випуску газети «Сегодня» за 19.05.2007р. № 110 (2649) в газетній статті «На Крещатике раздевали лесбіянок» (копія додається) було описано обставини при яких були вчинені хуліганські дії учасниками протизаконної демонстрації. Як було вказано в газетній статті активісти протиправної демонстрації здійснили пішу ходу від Європейської площі, по всій довжині вулиці Хрещатик і завершили її у парку ім. Т.Г. Шевченка. Протягом всього шляху по якому проходила протизаконна демонстрація, її учасники грубо порушували громадський порядок і спокій громадян. Вони одягли на себе білі футболки із написом «Гомофобия лечиться» і зображенням червоного хреста, що використовується медичними закладами охорони здоров’я. Цей напис і зображення червоного хреста означали те, що учасники демонстрації вважають більшість громадян у суспільстві хворими людьми.

Причиною такої зневаги з боку учасників демонстрації є їх вороже ставлення до суспільної моралі і релігійних поглядів громадян, які засуджують сексуальні збочення (гомосексуалізм, лесбійство). Перехожі були ображені такою поведінкою демонстрантів і вимагали від них негайно припинити хуліганські дії. Але учасники демонстрації не реагували на зауваження громадян. Вони продовжували ображати перехожих, чіплялись до них і роздавати листівки, які ображають людську гідність. Таке образливе чіпляння викликало неабияке обурення у перехожих. Люди виказували своє невдоволення діями хуліганів, виривали з їх рук листівки, і спалювали їх. Всі ці обставини, в сукупності, засвідчили вчинення учасниками демонстрації хуліганських дій, які кваліфікуються за ч.2 ст.296 КК України. У відповідності до абз.2 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про хуліганство» №3 від 28.06.91р. хуліганством, яке відзначається винятковим цинізмом, можуть бути визнані хуліганські дії, що супроводжувались демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, в тому числі проявом безсоромності.

Правоохоронні органи, які супроводжували учасників демонстрації не вжили жодних заходів для припинення хуліганських дій з боку учасників демонстрації. Очевидно що працівники міліції, які здійснювали патрулювання в центрі міста Києва були непідготовленими до цієї нестандартної ситуації, яка склалась під час проведення демонстрації. Нестандартність ситуації пояснюється наступними обставинами.  По-перше, вчинення хуліганських дій учасниками демонстрації відбулося під виглядом мирної демонстрації, яка не викликала підозри у правоохоронців. По-друге, злочинці швидко переміщувалися по центру міста Києва, що дозволило їм уникнути сутичок з обуреними громадянами. І по-третє, злочинці швидко закінчили вчинення хуліганських дій, не чекаючи втручання міліції. Всі ці обставини дали змогу учасникам демонстрації вчинити численні порушення громадського порядку і уникнути відповідальності за вчинення хуліганських дій.

Головне управління МВС України в місті Києві повинно дати належну оцінку суспільно-небезпечним діям учасників протизаконної демонстрації. Така оцінка є необхідною, оскільки в місті Києві є загроза поширення злочинів, що пов’язуються з пропагандою сексуальних збочень (гомосексуалізму і лесбійства). І ця загроза йде від організованої групи осіб, які цілеспрямовано організовують і вчинюють злочини, що посягають на суспільну мораль. Громадський рух ЛПГ має обґрунтовані підозри вважати, що до складу вказаної групи можуть входити члени кількох громадських організацій сексменшин, які діють в місті Києві. Серед них можна виділити Всеукраїнську організацію «Гей Форум України», яку очолює Святослав Шеремет. Саме Святослав Шеремет в газетній статті «На Крещатике раздевали лесбіянок» (газета «Сегодня» за 19.05.2007р. №110к (2649) засвідчив активну участь сексменшин у демонстрації.

Крім Всеукраїнської організації «Гей Форум України» у демонстрації могли приймати участь члени інших громадських організацій сексменшин, такі як: Регіональний інформаційний і правозахисний Центр для ґеїв та лесбійок «Наш світ» та лесбійська організація Інформаційно-освітній центр «Жіноча Мережа». Всі ці організації мають одне спрямування і дуже активно між собою співпрацюють.

Згідно пп.4 ст.11 Закону України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990р. міліція має право виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, а також виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки. У зв’язку із цим Головне управління МВС України в місті Києві повинно забезпечити здійснення профілактичної роботи серед громадських організацій сексменшин, які діють в місті Києві. Такі профілактичні заходи будуть застереженням для громадських організацій сексменшин, які мають чітко виражену схильність до вчинення правопорушень, що посягають на суспільну мораль.

Громадські організації сексменшин неодноразово заявляли, що вони прагнуть добитися державного захисту сексуальних збочень в Україні і, таким чином підірвати моральні засади суспільства. Для цього громадські організації сексменшин ведуть відкриту пропаганду сексуальних збочень у суспільстві, в тому числі під час проведення масових заходів (демонстрацій). Масові заходи сексменшин є найбільш небезпечними для громадського порядку, тому що вони створюють реальну загрозу виникнення фізичного протистояння між законослухняними громадянами і хуліганами, які пропагують сексуальні збочення. До того ж відомо, що сексменшини відзначаються своїм прагненням проявляти, з кожним разом, усе більшу зневагу до суспільства і порушувати громадський порядок та спокій громадян. Якщо керівництво ГУ МВС України в м.Києві не займе чітку позицію по відношенню до хуліганських дій сексменшин, то це призведе до того, що мешканці міста Києва будуть вимушені захищатися своїми силами від зухвалих дій сексменшин. До цього слід додати той факт, що мешканці міста Києва вкрай негативно ставляться до суспільно-небезпечної пропаганди сексуальних збочень. Їх негативне ставлення підтверджується величезною кількістю підписів за встановлення кримінальної відповідальності за будь-яку пропаганду сексуальних збочень. На сьогоднішній день кількість підписів киян становить 4’000 (чотири тисячі) і їх число постійно збільшується.

У зв’язку із вищевикладеним Головне управління МВС України в м. Києві зобов’язане вжити дієвих заходів для попередження і припинення хуліганських дій, що пов’язані із пропагандою сексуальних збочень в місті Києві. Згідно п. 95 Статуту ППС для вирішення конкретних завдань, що постають при проведенні масових заходів, розробляється спеціальний план або видаються накази згідно з розділами XII-XIV Статуту ППС. У зв’язку із цим громадський рух ЛПГ пропонує ГУ МВС України в місті Києві вжити такі заходи:

1) видати окремий наказ про вжиття заходів, щодо усунення причин і умов вчинення хуліганських дій, які пов’язуються з пропагандою сексуальних збочень під час проведення масових заходів в місті Києві;
2) проінструктувати всіх працівників начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ міста Києва про суспільно-небезпечний характер пропаганди сексуальних збочень під час проведення масових заходів в місті Києві;
3) при наявності інформації про організацію масових заходів, які спрямовані на пропаганду сексуальних збочень органи внутрішніх справ міста Києва зобов’язані уточнити у організаторів чи не збираються вони поширювати шкідливу (нейтральну чи позитивну) інформацію про сексуальні збочення серед мешканців міста Києва;
4) довести до відома працівників, які заступають на службу в наряді патрульно-постової служби для забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів в місті Києві їх обов’язки припиняти випадки пропаганди сексуальних збочень;
5) залучати до участі у забезпеченні громадського порядку, членів громадських організацій, які виявили бажання допомагати патрульним і постовим нарядам забезпечувати громадський порядок і запобігати правопорушенням, що пов’язуються із пропагандою сексуальних збочень.

На підставі вищевикладеного та керуючись пп.1, 2, 6 ст.10, пп.4 ст.11 Закону України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990р.; п.1 Указу Президента «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» №258/2002 від 15.03.2002р; п. 95, 303, пп. «а» п. 310, пп. «а» п.132 пп. «а»-«б» п.295 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затв. Наказом МВС України №404 від 28.07.1994р.; ст.40 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996р.; ст.ст. 9, 32, 33, 47 Закону України «Про інформацію» №2657-XII від 02.10.1992р., просимо:

1) забезпечити здійснення профілактичної роботи серед громадських організацій, які об’єднують геїв і лесбіянок в місті Києві, щодо недопущення пропаганди сексуальних збочень шляхом проведення масових заходів в місті Києві;
2) вжити організаційних заходів, які були запропоновані громадським рухом ЛПГ в цьому зверненні для попередження і припинення хуліганських дій, що пов’язані із пропагандою сексуальних збочень в місті Києві;
3) забезпечити видання окремого наказу про вжиття заходів щодо усунення причин і умов вчинення хуліганських дій, які пов’язуються з пропагандою сексуальних збочень під час проведення масових заходів в місті Києві;
4) повідомити про результати розгляду цього звернення.

Додатки:
1. Копія заяви Громадського руху людей з майбутнім «Любов проти гомосексуалізму» на ім’я Начальника міліції громадської безпеки ГУ МВС України в м.Києві Ошовського В.І. від 15.05.2007р., зареєстрована за вх.№5124.
2. Копія газетної статті «На Крещатике раздевали лесбіянок» в газеті «Сегодня» за 19.05.2007р. №110 к (2649).
3. Копія заяви про порушення кримінальної справи на ім’я Начальника Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 29.05.2007р.

Завідуючий юридичним відділом
Т.В. Качор.

06 червня 2007 р.



 
 

Правда ли, что предрасположенность к гомосексуализму определена генетически? Поддается ли гомосексуальная ориентация изменению? Что делать, чтобы не допустить развития у ребенка гомосексуальной ориентации? Что делать, если сталкиваешься с пропагандой гомосексуализма или случаями сексуального насилия над детьми? Почему христианство считает гомосексуализм грехом?

За жизнь, свободную от извращений!

Впервые я столкнулся с гомосексуальными отношениями, когда был ребенком. Тогда я стал свидетелем извращенных сексуальных отношений между старшими ребятами.

Я ненавидела жизнь и себя в ней

Сколько себя помню, все детство сравнивала себя с братом, хотела быть такой, как он, чувствовала, что я всего лишь «девочка», поэтому не такая полноценная.



© Официальный сайт движения "Любовь Против Гомосексуализма".
При использовании любых материалов сайта на веб-ресурсах гиперссылка (hyperlink) на www.love-contra.org обязательна; в печатных изданиях этот источник указывать как сайт Love-Contra.org; на телевидении и радио этот источник указывать как сайт движения "Любовь Против Гомосексуализма".