29 травня 2013 року Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято постанову щодо позовних вимог ЛПГ до Кабінету Міністрів України.
У своїй постанові суд першої інстанції вирішив в адміністративному позові ЛПГ відмовити.
З висновком суду першої інстанції не можна погодитися, оскільки вищезазначене рішення є необгрунтованим та таким, яке порушує норми чинного законодавства України, оскільки
По-перше:
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що Подання, яким КМУ здійснив передачу законопроекту №2342 до Верховної Ради України не є нормативним документом, який можна оскаржити.
ЛПГ не просила визнати незаконим Подання як нормативного акту, позивач просив визнати суд незаконим дію відповідача, яка іменується як «Подання» до Верховної Ради України законопроекту №2342 зі супровідними документами, оскільки відповідачем було порушенно постанову Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». А отже суд прийшов до неправильного висновку відповідно до обставин справи, що в свою чергу спричинило і неправильне рішення.
По-друге:
Суд прийшов до висновку, що з матеріалів справи та позивачем не доведено, що законопроект №2342 поданий до Верховної Ради України суперечить нормам чинного законодавства, що є прямим лукавством, оскільки позивачем зазначалося та доводилося, що відповідач грубо порушив п. 2 та 12 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» при внесенні законопроекту №2342 до Верховної Ради, а саме не забезпечив право позивача на публічне громадське обговорення вищезазначеної законодавчої ініціативи. Обов`язок забезпечити публічне громадське обговорення лежить саме на відповідачу.
По-третє:
Суд прийшов до висновку, що розміщення законопроекту №2342 зі супровідними документами на офіційному веб-порталі ВРУ є публічним громадським обговоренням, де кожен громадянин мав змогу в повній мірі ознайомитися з законопроектом №2342 та подати свої пропозиції.
З таким висновком суду не можна погодитися, оскільки п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» передбачає форми та методи громадського обговорення, а це:
- конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю;
- теле- або радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій.
Будь-який з вказаних заходів публічного обговорення КМУ НЕ проводився, а отже є наявними факти протиправної бездійльності відповідача. ЛПГ просив суд визнати дану обставину, але суд ухилився від дослідження даної обставини та оголошення висновку щодо неї!
Також метою публічних громадських обговорень є обговорення законодавчої ініціативи органу виконавчої влади ДО подання законопроекту до ВРУ, а також у вищезазначеній постанові не передбачено такої форми громадського обговорення, як розміщення законодавчої ініціативи на сайті ВРУ.
Не знаходить і підтвердження висновку щодо того, що кожен громадянин України міг ознайомитися з вищезазначеною законодавчою ініціативою. За даними дослідження GFK Ukraine лише 47 відсотків українців мають доступ до мережі Інтернет (Газета «День» від 9 червня 2013 року - http://www.day.kiev.ua/uk/news/090613-47-naselennya-u-mistah-ukrayini-mayut-dostup-do-internetu-vdoma).
Виходячи з вище викладеного, рішення суду першої інстанції є неправдивими та необгрунтованими, що призвило до неправильного вирішення справи, оскільки право на публічне громадське обговорення не було забезпечено КМУ та не проведено у формах та методах, як це передбачає постанова КМУ №996.
Враховуючи вище викладене та лукавство суду, було подано Апеляційну скаргу на неправове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.
Адвокат, Сергій Гула,
представник Руху ЛПГ у суді
